Хронічний гастродуоденіт (гастроезофагеальна хвороба) | НДІ профілактичної педіатрії і відновного лікування

Біль у животі - найбільш часта скарга дитини при захворюванні шлунково-кишкового тракту. Хронічний гастрит і гастродуоденіт відносяться до числа найбільш поширених захворювань у дітей. Хронічний гастрит - це хронічне запалення слизової оболонки шлунка, дуоденіт - хронічне запалення слизової дванадцятипалої кишки різного ступеня тяжкості. Нерідко виявляється рефлюкс - езофагіт, за сучасною термінологією гастроезофагеальна хвороба, - це хронічне рецидивуюче захворювання стравоходу, обумовлене регулярно повторюваним закиданням у стравохід шлункового вмісту з дванадцятипалої кишки (гастрофагеальний і дуоденогастрального рефлюкс) і розвитком функціональних і запальних (ерозивно-виразкових) змін. Значимість проблеми цих хвороб полягає не тільки в їх частоті, але й у виникненні важких ускладнень, таких як виразки, кровотечі, анемія, звуження стравоходу, стравохід Баретта, які значно ускладнюють життя дитини. Основні уявлення Клінічна картина захворювання різноманітна. Найбільш характерний симптом - біль в епігастральній ділянці, часто в проекції мечоподібного відростка, незабаром після їжі або натщесерце, іноді за грудиною, що посилюється при нахилах і фізичному навантаженні. Провідними симптомами є диспепсичні розлади: нудота, печія, відрижка повітрям, кислим і гірким вмістом, а також відчуття тяжкості в області шлунка після їжі, неприємний запах з рота, обкладений язик, метеоризм, печіння за грудиною, нестійкі випорожнення. У всіх дітей виражений синдром вегетативної дистонії різного ступеня (головний біль, втома, порушення сну, емоційна активність). При появі цих скарг у дитини батьки повинні якомога раніше, звернутися до лікаря-гастроентеролога. Часті відрижки, блювота, збудливість у маленьких дітей так само повинні насторожити батьків. Причини Причинами розвитку захворювання можуть бути аліментарні, інфекційні, алергічні, спадкові чинники, а так само психоемоційні розлади. Серед аліментарних факторів велике значення має нераціональне харчування, захоплення жирної і гострої їжею, газованими напоями типу "Пепсі-кола", "Кока-кола", газованими фруктовими водами, соками, жуйками, чіпсами, "сухариками", міцний бульйон а так само порушення режиму харчування, погане пережовування їжі. Доведена провідна роль інфекції хелікобактер пілорі (HP) в етіології ерозивного гастродуоденіту і виразкової хвороби. У розвитку захворювань має значення харчова і лікарська алергія, а також спадкова схильність і синдром вегетативної дистонії у дитини внаслідок ускладненого перебігу вагітності та пологів у матері. Обов'язкові умови постановки діагнозу Діагностика захворювання грунтується на результатах клінічного огляду дитини, а так само даних ендоскопічного дослідження. Езофагодуоденоскопія (ЕГДС) дозволяє оцінити вираженість хронічного запалення стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки (поверхневі зміни, ерозії, виразки, поліпи, наявність інфекції хелікобактер пілорі, рефлюксов). Це дослідження проводиться в основному в поліклінічних умовах. Оцінка кислотоутворюючої функції шлунка зазвичай здійснюється в клініці. Слід зазначити, що у більшості дітей кислотність або нормальна, або підвищена. Зниження кислотності шлункового соку у дітей буває вкрай рідко. Оскільки у дітей захворювання органів травлення мають поєднаний характер необхідно виявлення та лікування супутніх захворювань, зокрема жовчних шляхів, підшлункової залози і кишечника, для чого проводяться загальні аналізи крові та сечі, аналіз сечі на діастазу, аналіз калу на копрологія і приховану кров, кал на яйця глистів та цисти лямблій, УЗД печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози. Дитина повинна бути оглянутий неврологом, ЛОР-лікарем, кардіологом. Лікування Найважливішим у лікуванні є раціональна дієта з урахуванням переносимості продуктів і режим харчування. Необхідна щадна обробка продуктів (відварна їжа, їжа приготована на пару), прийом їжі 5 разів на день, харчові навантаження в першій половині дня, вечеря не пізніше 19:30, температура їжі 40 градусів. Дозволяється: хліб білий вчорашній, домашні сухарики з білого хліба, чи не здобне печиво; супи-пюре, круп'яні, слабкі овочеві; м'ясо відварне, парові котлети, фрикадельки (яловичина, курка, індичка, кролик); риба відварна; каші манна, рисова, гречана, вівсяна з додаванням молока; відварна вермішель; яйця всмятку, омлети; сир, молоко, вершки, негострий сир, вершкове і рослинне масло; киселі, желе, компоти з солодких ягід і фруктів; відварені овочі, сира терта морква, банани, солодка груша, солодкі яблука. Не рекомендується: хліб житній, свіжа випічка, млинці; бульйони м'ясні, рибні, грибні; смажене; копченості; каша пшоняна, горох; сиру цибулю, часник, щавель, редис, ріпа; майонез, кетчуп, жуйки, чіпси, горіхи, шоколад, кава, газовані напої, концентровані соки. При початкових проявах хвороби проводяться курси антацидних препаратів (фосфалюгель, маалокс, альмагель-нео) протягом чотирьох тижнів, при ерозивних гастритах, гастродуоденітах, езофагітах - блокатори H2 - рецепторів гістаміну (ранітидин, фамотидин) або інгібітори протонної помпи (парієт, омепразол) в протягом 4-6 тижнів. При наявності рефлюксів важливо призначення прокінетіка- мотіліум. Тривалість курсу лікування і дози препаратів призначаються лікарем індивідуально залежно від вираженості процесу. При виявленні хелікобактеріоза проводиться ерадикація (знищення) мікроба препаратами вісмуту (Де-нол) або інгібіторами протонної помпи в поєднанні з двома -тремя антибактеріальними препаратами (кларитроміцин, метронідазол, сумамед, амоксицилін) протягом 7 днів. Для оцінки ефективності лікування хелікобактеріоза (не раніше чотирьох тижнів від початку терапії) повинна бути проведена повторна ЕГДС з визначенням HP або неінвазивні тести на хелікобактер пілорі (дихальний тест або визначення антигену HP. В калі). При виявленні хелікобактеріоза призначається повторний курс лікування. Враховуючи вираженість клінічних проявів з боку нервової системи, призначаються препарати беладони, седативні засоби, сосудотропние препарати (кавінтон та ін.). Проводиться так само лікування супутніх захворювань жовчних шляхів і підшлункової залози. Режим спостереження Хворі діти повинні перебувати під диспансерним наглядом лікаря-гастроентеролога до 18 років (огляд не менше 2-3 разів на рік). В осінньо-весняний час необхідно проведення курсів протирецидивної терапії (антациди, прокинетики, інгібітори протонної помпи або H2 блокатори гістаміну). При загостренні захворювання показане проведення інструментально-лабораторного обстеження. Прогноз Уважне ставлення до дитини, дотримання дитиною дієти, режиму харчування і раціонального способу життя, проведення протирецидивних курсів лікування навесні і восени дозволить довгий час зберегти у хворого повну клінічну ремісію і попередити можливі важкі ускладнення. Завжди потрібно пам'ятати, що хворобу краще попередити, ніж вилікувати.